- відступник
- -а, ч.1) Людина, яка зреклася своїх релігійних переконань.2) зневажл. Той, хто відмовився від своїх поглядів, ідеалів; перевертень, зрадник; апостат, ренегат.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відступник
Смотреть что такое "відступник" в других словарях:
віровідступник — (людина, що зреклася своєї віри), відступник, боговідступник, ренеґат, дисидент; перевертень, недовірок (той, хто зрікшись своєї віри, прийняв іншу); єретик (людина, що відійшла від догм панівної релігії) … Словник синонімів української мови
відступник — 1) (той, хто відмовився від своїх поглядів, ідеалів, політичних переконань тощо), ренеґат, апостат, перевертень, зрадник, недовірок, юда, відщепенець, перекинець, перекинчик 2) див. віровідступник … Словник синонімів української мови
боговідступник — а, ч. Той, хто відмовився від релігії, від віри в Бога … Український тлумачний словник
віровідступник — а, ч., заст. Той, хто відрікся від своєї віри … Український тлумачний словник
підступник — а, ч., рідко. Людина, що здатна до підступу (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
боговідступник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
відступник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
віровідступник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
підступник — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
апостат — а, ч. Відпадник, відступник від чого або кого небудь; віровідступник … Український тлумачний словник
